«Суворий закон, але… наслідки куріння ще суворішим» — хай вибачать стародавні римляни настільки вільне поводження з їх приказкою. А закони проти куріння в громадських місцях і справді стають дедалі суворішими.
Не так давно новинні стрічки облетіла інформація про введеному в Баварії (Німеччина) новому заборону на куріння. На сьогодні це самий строгий закон у країні, що стосується питання куріння в громадських місцях.
І, звичайно, для багатьох журналістів введення цього закону стало приводом для гучних заяв про утиск прав особистості. Отже, що ж насправді обмежують такі закони і дійсно страждає свобода особистості у разі бездоганного виконання їх вимог?
Прекрасне має бути…
Прекрасним має бути все — класик прав! Але про якихось піднесених почуттях і думках можна говорити, якщо куріння в громадських місцях сприяє тому, що в цих місцях деколи хоч сокиру вішай»? Так, курцям сигарета допомагає зосередитися, заспокоює і налаштовує на філософський лад. І, скажімо, в картинній галереї, милуватися шедеврами в такому стані духу — саме те. А некурящим? Запах диму сам по собі потужний стресовий фактор. Містяться в димі речовини (ЗНАЙТИ І НАЗВАТИ) можуть негативно впливати на розумові процеси, на здатність адекватно сприймати навколишнє — це підтвердили численні праці вчених, в тому числі дослідження д-р Sandra Kalmijn і її колег з Університетського Медичного Центру Утрехта. І, звичайно ж, димова завіса ніяк не сприяє правильному цветовосприятию — якщо продовжити приклад з виставкою картин.
А куріння в громадських місцях харчування — кафе, наприклад? Так, нікотин і куріння визнані як засоби, що знижують апетит. Але постає питання: апетит кого? Курців? Так це їхні проблеми, нехай знижують його в ізоляції, самі собі. Інші приходять в кафе або ресторани отримати, не в останню чергу, гастрономічне задоволення. Тут одразу ж спливає ще один аспект впливу нікотину — а саме його здатність притупляти чутливість смакових рецепторів. Згідно з дослідженнями вчених (наприклад, Павлидиса Павлоса з Університету Солуня їм. Аристотеля в Греції) такий ефект спрацьовує і при пасивному курінні.
Заборона на куріння в громадських місцях масового відвідування: культурних і розважальних центрах, ресторанах і барах, в тому числі за столиками на свіжому повітрі — це спроба законодавчо врегулювати відносини курців і тих, хто не відчуває тяги до нікотину. У суспільстві впевнено тримається стереотип, що заборона на куріння посягає на свободу особистості. Але така одностороння трактування призводить до того, що там, де куріння в подібних місцях не заборонено, ущемляються права не курящих людей. Простіше кажучи: курець завдає шкоди іншим сусіда, а сусід…а сусід повинен шукати захисту у закону, інакше паритет неможливий.
Феміда з відкритими очима
Законів про куріння багато, і розібратися, який з них захищає права і чиї — досить складно. Спробуємо.
Стосовно до Росії діє Федеральний закон № 87-ФЗ «Про обмеження куріння тютюну». Прийнятий він у 2001 році, і ось вже на протязі десяти років свідчить, що куріння в Російській Федерації заборонено:
Серйозні і строгі
Про суворість німецьких борців з курінням в громадських місцях згадано вище, але першою настільки строго до цього стала ставитися не Німеччина, а Фінляндія. До 2040 року у Фінляндії не буде курців взагалі. Схоже, що за справу сіверяни взялися з усією серйозністю — в 2010 році за куріння в громадських місцях запроваджено не лише штраф, але й кримінальна відповідальність. Але на сьогодні випереджає Фінляндію її північний сусід — Швеція. Там не палить практично 100% людей, що народилися після 1975 року.
В арабських країнах за курців взялися ще «крутіше». У Сирії порушенням закону вважається навіть сидіння з запаленою сигаретою — привід задуматися, чи варто давати прикурити в Сирії. У всіх Еміратах ОАЕ діє єдиний у світі заборона на куріння в присутності неповнолітніх. Там же, до речі, немає реклами тютюнових виробів. Спеціальна комісія в уряді стежить за тим, щоб реклама не потрапила навіть у вигляді «продакт–плейсмент». Неможливо побачити тютюнову рекламу і в Сінгапурі і Бутані — втім, в останньому сигарети навіть не продаються.
З початком 2010 року на курортах Туреччини заборонили курити в номерах готелів — тепер для куріння на поверхах повинні бути відкриті спеціальні «смокі—руми». Заборона на куріння в громадських місцях розширено до ресторанів і барів.
У США, країні, яка перша створила державну програму боротьби з тютюнопалінням, закони про заборону куріння варіюються залежно від місцевих законів штату. Найсуворіші — в Іллінойсі, де палити можна тільки у себе вдома і у власному автомобілі. Причому, покарання за порушення чекає не тільки курця, але і потурають йому.
Межі правого поля будь-якої держави закінчуються там, де вільно або мимоволі, так чи інакше, ущемляються права одних громадян в ім’я особистих пристрастей інших. Може бути, заборона куріння в громадських місцях — один з кроків до повсюдного задоволення прав і свобод?
ХОЧЕТЕ КИНУТИ ПАЛИТИ?
Тоді качайте план відмови від куріння.
З його допомогою кинути буде набагато простіше.
Популярні матеріали
-
Настільна книга кидає палити -
Календар кидає палити -
План відмови від куріння
